Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Brindza J$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Bleha R. Distribution of bee pollen granules according to vibration spectroscopic markers [Електронний ресурс] / R. Bleha, M. Votochkova, A. Synytsya, J. Brindza // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2015. - Вип. 223. - С. 7-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2015_223_3
| 2. |
Brindza J. Morphological characteristics of common buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench) pollen grains and bee pollen [Електронний ресурс] / J. Brindza, Z. Schubertova, V. Brovarskyi, S. Motyleva, M. Mertvisheva, O. Grygorieva // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2015. - Вип. 223. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2015_223_4
| 3. |
Brindza J. The evaluation of bee bread quality [Електронний ресурс] / J. Brindza, Z. Schubertova, V. Brovarskyi, S. Velychko, I. Kreft, E. Ivanishovа // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2015. - Вип. 223. - С. 25-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2015_223_5
| 4. |
Grygorieva O. Pollen and bee pollen features of sweet chestnut (Castanea sativa Mill.) [Електронний ресурс] / O. Grygorieva, N. Nikolaieva, J. Brindza, S. Klymenko // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2015. - Вип. 223. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2015_223_6
| 5. |
Redina N. M. Morphological characteristics of bee pollen obtained from Brassica napus L [Електронний ресурс] / N. M. Redina, L. O. Adamchuk, N. V. Nikolaieva, J. Brindza // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Харчові технології. - 2016. - Т. 18, № 2. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuftech_2016_18_2_16
| 6. |
Adamchuk L. O. Papaver Rhoeas L. bee pollen [Електронний ресурс] / L. O. Adamchuk, Е. Ivanišová, O. I. Akulonok, A. T. Novytska, J. Brindza // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2018. - Вип. 289. - С. 120-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_tevppt_2018_289_16
| 7. |
Adamchuk L. O. Papaver rhoeasl. beepollen [Електронний ресурс] / L. O. Adamchuk, O. I. Akulonok, A.T. Novytska, Е. Ivanisova, J. Brindza // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - 2018. - № 1. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tvppt_2018_1_3
| 8. |
Shymanska O. V. Antiradical activity of plant extracts of Galega officinalis L. and G. orientalis Lam. [Електронний ресурс] / O. V. Shymanska, O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, J. Brindza // Інтродукція рослин. - 2018. - № 2. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2018_2_3 Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів рослин Galega officinalis L. та G. orientalis Lam. залежно від фази розвитку за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Рослинний матеріал дослідження - два види роду Galega L. (G. officinalis та G. orientalis), зібрані з експериментальної колекції відділу культурної флори НБС: GOF-SV (G. officinalis, весняне відростання/, GOF-B (G. officinalis, бутонізація), GOF-F (G. officinalis, цвітіння), GOF-SR (G. officinalis, дозрівання насіння), GOR-SV (G. orientalis, весняне відростання), GOR-B (G. orientalis, бутонізація), GOR-F (G. orientalis, цвітіння), GOR-SR (G. orientalis, дозрівання насіння). Антирадикальну активність метанольних, етанольних та водних екстрактів, яка грунтується на реакції знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил вільний радикал), визначали за допомогою спектрофотометричного методу за W. Brandt-Williams et аl. Біохімічний аналіз проведено в Інституті збереження біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету в Нітрі (Словацька Республіка) та НБС. Загальний вміст дубильних речовин визначено за допомогою методу титрування за В. П. Крищенком (водні екстракти з індигокарміном титрували розчином перманганату). Визначено, що метанольні екстракти рослин Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 19,39 % (GOF-B) до 95,18 % (GOF-SR), етанольні екстракти - від 11,24 % (GOF-B) до 92,87 % (GOF-F), водні екстракти - від 28,64 % (GOF-SR) до 74,63 % (GOF-F), метанольні екстракти рослин Galega orientalis - від 20,20 % (GOR-SR) до 91,72 % (GOR-B), етанольні екстракти - від 11,74 % (GOR-SR) до 84,74 % (GOR-F), водні екстракти - від 22,90 % (GOR-SV) до 77,72 % (GOR-F). Загальний вміст дубильних речовин для G. officinalis становив від 1,22 до 4,17 %, для G. orientalis - від 1,55 до 4,42 % протягом вегетації. Висновки: рослинна сировина двох видів роду Galega - потенційне джерело антиоксидантів. Протягом вегетації рослинні екстракти Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 11,24 до 95,18 %, Galega orientalis - від 11,74 до 91,72 % залежно від екстракту та фази розвитку в умовах НБС. Генеративні органи характеризувалися нижчим вмістом дубильних речовин, ніж вегетативні.
| 9. |
Vergun O. M. Content of phenolic compounds in plant raw of Cichorium intubus L., Lamium purpureum L. and Viscum album L. [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, O. V. Grygorieva, J. Brindza, O. V. Shymanska, D. B. Rakhmetov, V. Horčinová Sedlačková, O. A. Korablova, V. V. Fishchenko, E. Ivanišová // Інтродукція рослин. - 2019. - № 3. - С. 87-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_3_10 Мета роботи - оцінити антиоксидантний потенціал етанольних екстрактів, відібраних за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України дикорослих рослин шляхом визначення фенольних сполук. Використовували суху сировину (СР) Cychorium intybus L., Lamium purpureum L. та Viscum album L. Рослини Cychorium intybus і Lamium purpureum зібрано в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, рослини Viscum album - з крони дерев Tilia cordata Mill. Протягом 2 год 0,2 г сухої рослинної сировини екстрагували з 20 мл 80 % етанолу. Загальний вміст поліфенолів в екстрактах вимірювали за методом, описаним Singleton-Rossi (1965) з використанням реактиву Фоліна - Чокалтеу. Результати виражені у мг галової кислоти (еквівалент) на грам СР (мг ГКЕ/г). Визначення загального вмісту флавоноїдів проведено за модифікованим методом, описаним Shafii et al. (2017). Результати виражено у мг кверцетин-еквівалента на 1 г сухої речовини (КЕ/г). Визначення загального вмісту фенольних кислот в екстрактах проведено за допомогою методу, описаного у Farmakopea Polska (1999). Результати виражено у мг кофейної кислоти (еквівалент) на 1 г СР (мг ККЕ/г). Антирадикальну активність зразків вимірювали з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ) за методом Sanchez - Moreno et al. (1998). Антиоксидантну активність визначали з допомогою фосфомолібденового методу, описаного Р. Prieto et al. (1999) з незначною модифікацією. Результати виражені у мг тролокс-еквівалента на 1 г СР (мг ТЕ/г). Експериментальні дані опрацьовано в Excel 2010. Кореляційний аналіз проведено з використанням критерію Пірсона. Загальний вміст поліфенолів для рослин C. intybus, L. purpureum та V. album становив 33,91, 34,61 та 31,28 мг ГКЕ/г відповідно, флавоноїдів - 26,29, 28,89 та 25,10 мг КЕ/г, фенольних кислот - 4,56, 4,87 та 4,07 мг ККE/г відповідно, антиоксидантна активність екстрактів, визначена за допомогою методу ДФПГ, - 8,35, 7,66 та 8,55 мг ТЕ/г, антиоксидантна активність, визначена за фосфомолібденовим методом, - 93,01, 142,62 та 9,31 мг ТЕ/г. Установлено стійку прямо пропорційну кореляцію між нагромадженням поліфенольних сполук і антиоксидантною активністю екстрактів. Висновки: дикорослі рослини C. intybus, L. purpureum та V. album у Національному ботанічному саду ім. M. M. Гришка НАН України нагромаджували поліфенольні сполуки з високою антиоксидантною активністю. Одержані дані свідчать, що ці види можуть бути потенційним джерелом природних антиоксидантів, що можна використовувати у фармакологічних дослідженнях. Визначення біохімічних особливостей не лише культурних, а і дикорослих рослин є важливим напрямом сучасної біологічної науки для виявлення нових джерел біологічно активних речовин.
| 10. |
Vergun O. M. Leaves extracts of selected crops as potential source of antioxidants [Електронний ресурс] / O. M. Vergun, D. B. Rakhmetov, O. V. Shymanska, V. V. Fishchenko, E. Ivanišova, J. Brindza // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_11 Мета дослідження - оцінити антиоксидантний потенціал листкових екстрактів чотирьох кормових рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Використовували суху рослинну сировину Brassica campestris L. f. annua D.C., cv. Chanita (Brassicaceae Burnett), Desmodium canadensis D. C. (Fabaceae Lindl.), Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin. (Asteraceae Bercht. & J. Presl.), Sinapis alba L., cv. Karolina (Brassicaceae Burnett), зібрану в колекціях Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. 0,2 г сухої рослинної сировини екстрагували в 20 мл 80 % етанолу протягом 2 год. Загальний вміст поліфенолів в екстрактах визначали за допомогою методу, описаного у Singleton та Rossi (1965), використовуючи реагент Фоліна - Чокалтеу. Результати представлено в мг на 1 г еквівалента галової кислоти (мг ГКЕ/г). Визначення вмісту флавоноїдів проводили за методом, описаним у Shafii et al. (2017). Результати представлено в мг на 1 г кверцетин-еквівалента сухої маси (мг КЕ/г). Визначення загального вмісту фенольних кислот проводили за методом, описаним у Farmakopea Polska (1999). Результати представлено у мг еквівалента кофейної кислоти на 1 г сухої маси (мг ККЕ /г). Антиоксидантну активність зразків вимірювали з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ-метод) згідно із Sanchez-Moreno et al. (1998). Також визначали антиоксидантну активність екстрактів фосфомолібденовим за допомогою методу, описаного у Prieto et al. (1999) з незначною модифікацією. Результати цих досліджень представлено в мг тролокс-еквівалента на 1 г сухої речовини (мг ТЕ/г). Експериментальні дані опрацьовано в Excel 2010. З'ясовано, що загальний вміст поліфенольних речовин досліджуваних листкових екстрактів становив від 32,43 до 73,58 мг ГКЕ/г, загальний вміст фенольних кислот - від 4,87 до 9,15 мг ККЕ/г, флавоноїдів - від 10,16 до 92,61 мг КЕ/г. Антиоксидантна активність, визначена за ДФПГ-методом, становила від 7,15 до 9,00 мг ТЕ/г, а визначена за фосфомолібденовим методом - від 77,87 до 190,64 мг ТЕ/г. Висновки: дослідження етанольних екстрактів листків чотирьох кормових рослин показало високий вміст поліфенольних речовин і флавоноїдів, що характеризує ці рослини як цінне джерело біологічно активних речовин. Одержані результати можуть становити інтерес для поглиблених фармакологічних досліджень.Мета дослідження - оцінити антиоксидантний потенціал листкових екстрактів чотирьох кормових рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Використовували суху рослинну сировину Brassica campestris L. f. annua D.C., cv. Chanita (Brassicaceae Burnett), Desmodium canadensis D. C. (Fabaceae Lindl.), Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin. (Asteraceae Bercht. & J. Presl.), Sinapis alba L., cv. Karolina (Brassicaceae Burnett), зібрану в колекціях Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. 0,2 г сухої рослинної сировини екстрагували в 20 мл 80 % етанолу протягом 2 год. Загальний вміст поліфенолів в екстрактах визначали за допомогою методу, описаного у Singleton та Rossi (1965), використовуючи реагент Фоліна - Чокалтеу. Результати представлено в мг на 1 г еквівалента галової кислоти (мг ГКЕ/г). Визначення вмісту флавоноїдів проводили за методом, описаним у Shafii et al. (2017). Результати представлено в мг на 1 г кверцетин-еквівалента сухої маси (мг КЕ/г). Визначення загального вмісту фенольних кислот проводили за методом, описаним у Farmakopea Polska (1999). Результати представлено у мг еквівалента кофейної кислоти на 1 г сухої маси (мг ККЕ /г). Антиоксидантну активність зразків вимірювали з 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ-метод) згідно із Sanchez-Moreno et al. (1998). Також визначали антиоксидантну активність екстрактів фосфомолібденовим за допомогою методу, описаного у Prieto et al. (1999) з незначною модифікацією. Результати цих досліджень представлено в мг тролокс-еквівалента на 1 г сухої речовини (мг ТЕ/г). Експериментальні дані опрацьовано в Excel 2010. З'ясовано, що загальний вміст поліфенольних речовин досліджуваних листкових екстрактів становив від 32,43 до 73,58 мг ГКЕ/г, загальний вміст фенольних кислот - від 4,87 до 9,15 мг ККЕ/г, флавоноїдів - від 10,16 до 92,61 мг КЕ/г. Антиоксидантна активність, визначена за ДФПГ-методом, становила від 7,15 до 9,00 мг ТЕ/г, а визначена за фосфомолібденовим методом - від 77,87 до 190,64 мг ТЕ/г. Висновки: дослідження етанольних екстрактів листків чотирьох кормових рослин показало високий вміст поліфенольних речовин і флавоноїдів, що характеризує ці рослини як цінне джерело біологічно активних речовин. Одержані результати можуть становити інтерес для поглиблених фармакологічних досліджень.
|
|
|